Приватне акціонерне товариство «АЗОТ» – один з лідерів хімічної галузі України. Підприємство є основним активом холдингу OSTCHEM із просування стратегії, спрямованої на популяризацію карбамідо-аміачної суміші (КАС) в країні. В останні роки Черкаський «Азот» збільшив потужності з виробництва КАС до 1 млн тонн на рік.

На ПрАТ «АЗОТ» функціонує Інтегрована система менеджменту, яка відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO 9001, ISO 14001, ISO 45001.

Проект будівництва заводу був затверджений у 1962 році, а вже 14 березня 1965 року тут отримали першу продукцію. У квітні 2011 року ПрАТ «АЗОТ» увійшов до холдингу OSTCHEM, який об’єднує активи азотної хімії Group DF Дмитра Фірташа.

OSTCHEM – хімічний холдинг України, до складу якого входять підприємства з виробництва азотних добрив: ПрАТ «АЗОТ» (м. Черкаси), ПрАТ «Рівнеазот» (м. Рівне), ПАТ «Концерн Стирол» (м. Горлівка, Донецька обл.), ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» (м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.).

Грамотна логістика, дистрибуція, представлена «УкрАгро НПК» та наявність спеціалізованого морського порту «Ніка-Тера» дозволили холдингу OSTCHEM оптимізувати роботу підприємств, їх виробничу, маркетингову та збутову політику, а також скоротити операційні витрати й підвищити конкурентоспроможність.

Стратегічна мета холдингу OSTCHEM – бути надійним партнером з хорошою репутацією, лідером у виробництві й постачанні мінеральних добрив високої якості українським та міжнародним компаніям.

Новини

15.03.2016

ПАТ «АЗОТ» не дозволить угробити цех ОПСВ, як це сталося з міськими очисними спорудами

Справжнім пам’ятником безгосподарності та недолугому управлінню комунальною власністю можна назвати монументальні руїни колишніх міських очисних споруд, що розкинулися на полі за околицею Черкас в районі «кругу» по вулиці Пацаєва. Величезні напівзруйновані відстійники, котельня та інші господарські приміщення нині заросли хащами та завалені сміттям. Такі приклади, на жаль, непоодинокі і їх можна навести багато. Але особливо вони вражають, коли мова йде про стратегічно важливі об’єкти, від яких залежить екологічна обстановка в регіоні, життя та здоров’я тисяч людей. Вже 24 роки минуло з того часу, як після повної зупинки міських очисних споруд, все навантаження з очистки стоків міста взяв на себе цех ОПСВ Черкаського «Азоту». Спочатку підприємство надавало цю послугу «Водоканалу» за свій рахунок, але з переходом економіки на ринкову, змушене було бодай частково повертати її вартість.

Тож, ПАТ «АЗОТ» лише з роками добився в законодавчому порядку встановлення за свою послугу тарифу, який відповідає собівартості очистки і затверджений Національною комісією регулювання енергетики (НКРЕ). І хоча КП «Черкасиводоканал» чинив спротив (воно й зрозуміло, отримувати гроші за послугу, яку не надаєш!), врешті-решт, погодився сплачувати кошти за очистку міських стоків його безпосередньому виконавцю, тобто «Азоту». Проте договірні зобов’язання комунальне підприємство в повному обсязі так і не виконало, внаслідок чого накопичилося більше 17 мільйонів гривень боргу. Виплатити його боржника зобов’язав суд. Нині ж керівник КП «Черкасиводоканал» і представники міської влади доводять ситуацію до абсурду: дебатують з приводу заборгованості перед «Азотом» на сторінках інтернет-видань та у соціальних мережах, скликають прес-конференції, апелюють до громадськості міста, вдаючись до різних маніпуляцій, і жодного разу не звернулись до керівництва «Азоту», щоб запропонувати шляхи повернення боргу.

Очисні споруди ПАТ «АЗОТ» OSTCHEM

– Ми не планували і не плануємо отримувати прибутки за очищення стоків міста. Затверджений НКРЕ тариф лише покриває наші затрати, – коментує ситуацію Голова Правління ПАТ «АЗОТ» Віталій Скляров. – Хоча були роки, коли ми надавали цю послугу «Водоканалу» безкоштовно, а у період 2000 – 2012 років наше підприємство очищувало стічні води за ціною, нижчою від собівартості, наносячи собі збитки. Борг, про який сьогодні йде мова, утворився ще в кінці 2013-­го та в 2014 роках. Наведу кілька цифр. На сьогодні «Азот» бере з «Водоканалу» за очистку стоків 1,41 грн. за 1 м³ (з ПДВ). Тариф «Водоканалу» – 4,14 грн. за 1 м³ (з ПДВ). Тобто вартість послуг ПАТ «АЗОТ» складає у його тарифі лише 30%. До того ж, «Водоканал» за останні два роки тричі підвищував тарифи для населення, підприємств і організацій міста за очищення стічних каналізаційних вод, тоді як наш тариф залишився на тому ж рівні. І це при тому, що «Азот» здійснює повний цикл очищення стоків, а це дуже складний і затратний процес, на відміну від прокачування міських стоків каналізаційними колекторами до насосної станції, чим, власне, й займається «Водоканал». Тому при такій різниці у тарифах зрозуміти логіку керівника «Водоканалу» дуже важко! Тільки з початку цього року «Азот» надав послуги «Водоканалу» з очищення міських стоків на 5 мільйонів 164 тисячі 973 гривні, з яких отримав лише 830 тисяч 473 гривні. Тобто «Азот» і надалі продовжує, по суті, субсидувати «Водоканал», який у свою чергу в повному обсязі отримує гроші за цю послугу від населення, організацій і підприємств міста. Куди ж ідуть гроші громадян, до яких ви, пане Овчаренко, апелюєте, намагаючись перекласти борги очолюваного вами підприємства на їхні плечі? Ваше резюме «…цей борг має сплатити не «Черкасиводоканал», а громада» є неперевершеним цинізмом, як і те, що, мовляв, «Азот» залишить місто без постачання води, бо заблокував рахунки «Водоконалу», знаючи, що такі дії не перебувають у компетенції «Азоту».

Руїни міських очисних споруд

Нагадаємо, власні очисні споруди КП «Черкасиводоканал» припинили своє існування у 90-х роках, оскільки були повністю угроблені недолугим господарюванням. Рішенням Черкаської міської ради №96 від 24.03.1992 р. їх вивели з експлуатації, а стічні води міста передали для очищення на біологічні очисні споруди ПАТ «АЗОТ». Цим же рішенням міська влада зобов’язала хімічне підприємство власним коштом ремонтувати напірні трубопроводи, по яких транспортуються виключно стічні води м. Черкаси (два трубопроводи Ду 700 і один Ду 1000 загальною довжиною 30 км). Також на утримання очисних споруд Черкаський «Азот» щорічно спрямовує понад 50 млн. грн. Чи зможе місто утримувати такий об’єкт у разі його передачі в комунальну власність міста? Якими ж тоді будуть тарифи? І чи не чекає цех ОПСВ така ж доля, яка колись спіткала міські очисні споруди?

Прес-центр ПАТ «АЗОТ» OSTCHEM

Возврат к списку