16 працівників «Азоту» мобілізовані до лав Збройних сил України, ще 65 працівників проходять нині медогляд, після якого буде вирішено чи підлягають вони службі в армії. 9 серпня воювати до Донецька відправився Андрій Костів – апаратник підготовки сировини та відпуску напівфабрикатів і продукції цеху М-2.


Дмитро Артюхов передає бронежилет Андрію Костіву

Андрій – ровесник України. Лише три роки тому він закінчив службу в Збройних силах. Так склалися обставини, що хлопець служив свого часу у внутрішніх військах саме в Донецьку.

– Повістка мені прийшла ще 21 квітня, за військово-обліковою спеціальністю я водій. До цього часу служив у зенітно-ракетному полку м. Біла Церква. Займалися забезпеченням зони АТО, – розповідає Андрій. – А потім нам повідомили, що відправляємося в Донецьк. Відразу попередили, що видадуть лише зброю, ні бронежилетів, ні касок немає.

Про безпеку свого працівника подбав Черкаський «Азот». Бронежилет купили з тих грошей, які вже 1,5 місяці азотівці збирають для адресної допомоги військовим, задіяним в антитерористичній операції на Сході.

– Завдяки налагодженим зв’язкам із громадськими організаціями, з якими азотівці співпрацювали, забезпечуючи черкаський підрозділ батальйону територіальної оборони «Айдар», нам вдалося в короткий термін придбати бронежилет хорошої якості. Адже навчені гірким досвідом, громадські активісти перед тим як купувати бронежилети випробовують їх, розстрілюючи з бойової зброї захисні пластини, – розповів начальник воєнізованого газорятувального загону ПАТ «АЗОТ» Костянтин Ткаченко.

Начальник цеху з виробництва карбаміду М-2 Дмитро Артюхов встиг вручити Андрію бронежилет перед самим від’їздом його в зону АТО, а кевларову каску, яку також було непросто дістати в короткий термін, йому передали за кілька днів.

Яка ще потрібна допомога азотівцям, мобілізованим до лав української армії та їхнім сім’ям, з’ясовувала почесний президент «Азоту» Валентина Жуковська під час зустрічі з рідними та друзями вояків, що відбулася 12 серпня.

Частина азотівців були призвані ще в першу хвилю мобілізації. Серед них водій автотранспортного цеху підприємства Іван Курінний. Як розповів його друг і колега Андрій Віхляєв, Іван 1,5 місяці перебував в оточенні в аеропорту Луганська – стратегічно важливому об’єкті, який ні за яких обставин не можна було здавати терористам. Не вистачало навіть їжі, не кажучи вже про бронежилети, які видали лише 2 тижні тому, коли українським збройним силам вдалося нарешті прорвати оточення і створити транспортний коридор. Нині захисників аеропорту без кінця поливають з «градів», після чого атакують. Єдине, що хвилює Івана, і про що він просить друзів, щоб не залишили без допомоги його одинокого батька, який проживає в Городищенському районі.

Олексій Заярнюк (електромонтер централізованого електроремонтного цеху) несе службу на кордоні з Одеською областю. Незабаром він має приїхати додому, щоб відзначити своє 30-річчя. Символічно, що захисник України, народився в один день зі своєю Батьківщиною – 24 серпня. Батьки зараз збирають бойове спорядження для сина і «Азот» їм в цьому допоможе.

– Розмова із родичами вийшла відвертою. Всі вони хвилюються за життя своїх дітей, за їхню безпеку та підготовку. Ми обговорили проблеми забезпечення, знайшли шляхи допомоги. Катастрофічно не вистачає якісних берців, бронежителів, касок. Ми, разом із родичами та друзями змушені допомагати закуповувати все це. Поговорили про те, як і де  нині хлопці несуть службу, яка допомога потрібна вдома, наприклад, влаштувати дітей в дитсадок, – зазначила Валентина Борисівна. – Будемо шукати шляхи вирішення цих нагальних питань. Обов’язково допоможемо батькові Івана Курінного. Сподіваємося, що всі ці події на Сході швидко закінчаться і наші хлопці повернуться додому, до своїх родин, на свої робочі місця, які ми за зберігаємо для них.

ФОТОФАКТ



Працівники Черкаського ПАТ «АЗОТ» OSTCHEM продовжують надавати адресну допомогу військовим, задіяним у антитерористичній операції на Сході країни. 8 серпня азотівці вручили представникам батальйону територіальної оборони «Айдар», який нині воює під Луганськом, тепловізор «PULSAR». Цей пристрій є вкрай необхідним аби відбивати нічні атаки оснащеного такими приладами ворога, патрулювати територію, здійснювати розвідку. На його придбання «Азот» виділив 30 тисяч гривень, ще 26 тисяч доклав небайдужий черкаський меценат. Загалом працівники Черкаського «Азоту» зібрали вже більше 75 тисяч добровільних внесків.

За матеріалами Прес-центру ПАТ «АЗОТ» OSTCHEM