Вимогливі до себе й підлеглих, професійні та досвідчені – такими ми бачимо і знаємо наших колег-жінок на роботі. Їм довіряють відповідальні ланки виробництва, на них можна покластися у вирішенні надважливих для підприємства питань, їх призначають на керівні посади… Проте це ніскільки не заважає жінкам залишатися жінками – красивими, чарівними, неповторними, створювати навкруг себе затишок і комфорт, а вдома бути лагідними і турботливими дружинами, мамами та бабусями. Сьогодні наша розповідь про жінок-виробничниць.

Цех з виробництва рідких мінеральних добрив М-7 має досить складну і розгалужену структуру і управляти ним непросто. Проте два з п’яти начальників змін цеху саме жінки, в підпорядкуванні кожної близько 15 спеціалістів та все господарство цеху.

На сьогодні в цеху М-7 виробляється, зберігається, відвантажується та видається споживачам аміачна вода, карбамідо-аміачна суміш (КАС) та аміак. Різними технологічними потоками цей структурний підрозділ пов'язаний з  цехами  А-3, А-5, М-2, М-5, М-6, М-9 і котельним цехом.

Як розповів начальник цеху М-7 Олександр Подзивалов, майже половина його колективу – це жінки і багато з них мають великий досвід роботи як взагалі на виробництві, так і безпосередньо в цеху.

Саме досвідченість, професіоналізм та особисті якості: наполегливість, сила характеру, організованість, обов’язковість стали визначальними в призначенні начальниками змін Олени Бугаєнко і Тетяни Зіміної.
 
Олена Бугаєнко працює на цій посаді вже 17 років і тривалий час була чи не єдиним начальником зміни не лише в цеху, а й на підприємстві. Тож виробництво вже знає як своїх п’ять пальців. Хоча й зізнається, що спочатку було досить складно, а освоїтися допомагали досвідчені наставники. Зокрема, свого часу її вчителем був заслужений ветеран цеху Іван Полікарпович Осічнюк.


Начальник зміни №2 цеху М-7 Олена Бугаєнко

Олена Миколаївна – хімік у другому поколінні. Багато років цех М-7 очолював її батько Микола Скалько. Дочка також вирішила пов’язати своє життя з хімією і не лише трудове, а й особисте – її чоловік Сергій Бугаєнко працює старшим апаратником у відділенні амводи, щоправда, в зміні №1, тоді як дружина очолює зміну №2 і це, як вважає сама начальник, дуже добре, бо не потрібно змішувати особисте і роботу.

А от Тетяні Зіміній довелося трохи покерувати своїм чоловіком Денисом – старшим апаратником на виробництві аміачної води та сином Сергієм – апаратником IV розряду. Адже коли ми завітали на виробництво, вона саме очолювала зміну №3, в якій працюють її мужчини. Та це триватиме недовго, адже Тетяна Зіміна – підмінний начальник зміни, а значить може очолити будь-яку залежно від необхідності.


На фото зліва направо: Я. Держан, І. Заборовець, Н. Зелінська, Т.Зіміна, О. Подзивалов, І.Шульгін та О.Серьогіна

Загалом на «Азоті» Тетяна Миколаївна трудиться 27 років. Спочатку працювала на виробництві іонообмінних смол, а після його закриття перейшла в цех М-7 апаратником підготовки сировини та відпуску готової продукції. Після того як її кандидатуру висунули на цю посаду, пройшла відповідне навчання та була призначена на посаду.

Як стверджують начальники змін, це добре, що в колективі багато жінок, адже робота в них дуже кропітка, вимагає постійної концентрації уваги і знаходження в одному приміщенні. Останнє чоловікам дається особливо тяжко, а от жінки швидше звикають до такої роботи. Цінує своїх трудівниць і керівництво цеху та готується вітати їх зі святом.


У кожній зміні цеху з виробництва аміачної селітри М-9 на рівні з чоловіками трудяться й жінки. Це досвідчені хіміки, які вже багато років віддали улюбленій професії, тому їхню працю та думку шанують і колеги, і керівництво цеху.

У зміні №3 з 16 працівників –  четверо жінок. Всі вони ще в юності здобули спеціальну освіту, щоб реалізовувати себе саме в хімічній галузі.



– Я починала працювати ще в М-3а, потім лаборантом ЦОТК, лаборантом-контролером під час пуску цеху М-6. Але дуже хотіла потрапити на технологію, тому, як тільки з’явилась можливість, прийшла працювати в М-9, – розповідає апаратник виробництва Лілія Горбенко (на фото на передньому плані).

Апаратник змішування Валентина Пащенко (на фото справа) має освіту хіміка-технолога та дев’ять років працювала в Черкаському науково-дослідному інституті пластичних мас. Після його закриття трудилася в ХВО, К-6 і вже 11 років – на М-9. Апаратник випарювання Світлана Петрикова також має 20 років стажу роботи у різних виробничих цехах.

Жінки зізнаються, що іншої роботи вже навіть не уявляють і працюється їм комфортно, адже зміна дружна і дисциплінована, чоловіки завжди допоможуть, якщо треба, а на 8 Березня вітають зі святом. Ще одна незмінна традиція – обов’язковий торт і квіти для кожної зміни від керівництва цеху.

Прес-центр ПрАТ «АЗОТ» OSTCHEM